4_1
страница №7
...iяльних крахн. Але, проводячи цю лiнiю поза радянською територiую, ми цю свою роботу можемо виконати лише в тiм випадку, коли ми повнiстю провадитимемо цю полiтику й у нас, на радянськiй територiх. Лише тим, що ми тут, у нашiй крахнi розв'язуумо цi питання, ми даумо приклад всiм народам, трудящим, пригнiченим масам, що лише радянська влада, влада пролетарiяту й селянства, може розв'язувати цi питання. Ось чому для мене мау деяке показове значiння кинута мимохiдь т. Ленiном заява, що Украхна, мiж iншим, i на щастя,у самостiйною державою. Товаришi, це мимохiдь кинутий вислiв розв'язуу життуве питання. Справа в тiм, що сучасний рух змi-новiхiвцiв i iнтелiгенцiх по даному питанню свохх вiхiв не змi-нюу. "тдина й неподiльна Росiя" - колишну гасло денiкiнцiв
i врангельцiв у зараз гаслом всiх цих змiновiхiвцiв. I той же про- фесор Устрялов у захисником цього гасла. I нам треба визнати, що вони не лише думають i говорять про це, але прагнуть провадити це й на практицi. Ось зараз представник ревiзiйнох комiсiх т. Но?iн доповiдав про те, як апарат ЦК, складений переважно
з комунiстiв, не може на дiлi упоратися з роботою ЦК. А ми не будемо обманювати себе, затуляти очi, що те ж саме у й у досить багатьох радянських апаратах, з тою лише рiжницею, що там робiтники, на жаль, не комунiсти, а прибiчники змiновiхiвцiв. Ми помiчаумо досить багато фактiв i явищ, коли на практицi лiнiя радянських апаратiв у зовсiм iншою, нiж та лiнiя, що хх дау наша партiя.
Я пригадую листопадо-грудневу конференцiю 1919 р., де пар-тiя намiтила свою лiнiю в питаннi про вiдношення до Украхни. Ми першi в усiм свiтi правильно й повнотою розв'язали це питання. Ми даумо можливiсть трудящим у нас, на радянськiй територiх, повнiстю розвинути всi свох здiбности i, незалежно вiд нацiональности, задовольнити ххнi нацiональнi потреби. Це наше рiшення, рiшення нашох партiх. В дiйсностi ж, на практицi окремi особи провадять декiлька iншу лiнiю, заражаючи iнодi й окремi радянськi апарати. "тдина неподiльна Росiя" - гасло не наше. Ми нiчого спiльного не можемо мати з цим гаслом. Лише ненависть i презирство може у нас викликати колишня стара царська Росiя. Нова вiльна робiтничо-селянська Росiя, iнше об'уднання трудящих - це у нашим шляхом.
Лозовський: тдина неподiльна РКП.
Скрипник: Дякую за роз'яснення, але ми маумо перед собою цiлком визначене явище так щодо Украхни, як i щодо iнших радянських республiк. т тенденцiя до лiквiдацiх тох державности робiтникiв i селян, здобутох силою робiтникiв i селян цiух крахни. Питання про лiквiдацiю робiтничо-селянськох державности Украхни також ставлять тут окремi прибiчники змiновiхiвцiв. I треба тому прийняти заяву тов. Ленiна, що мау полiтичне значiння
у розумiннi вiдмежування нашох партiх вiд цих змiновiхiвських настрохв. Але товариш Ленiн навiв цю заяву як таку, а тов. Лозовський коментував хх iнакше. Тов. Ленiн говорить: "наша партiя удина", а Лозовський коментуу: "про удину неподiльну РКП". Тов. Лозовський не знау iсторiх нашох партiх. Менi пригадууться постанова ЦК РКП з 18 травня 1918 р., що визнау самостiйнiсть комунiстичнох партiх бiльшовикiв Украхни й самостiйний вхiд у III Iнтернацiонал, оскiльки Украхна у самостiйною державою. Я повинен сказати, що нiколи нiякого положення ми не можемо брати назавжди й визначати "серйозно й надовго", - воно може змiнятись. Але я не знаю, чому можна вважати те чи iнше органiзацiйне вiдношення за обов'язкове для нас. Нам потрiбне було дане рiшення в 1918 р. Але вiдкиньмо тепер властиве т. Лозовському й iншим таке схиляння як перед "iдеалом"
у данiм питаннi. Ми маумо перед собою органiзацiйнi партiйнi спiввiдносини, й вони у перед нами, - iншого ми не знаумо,
й стохмо на цьому обома ногами. Питання не в цiм. Ми маумо перед собою не змiну взаумних вiдносин в серединi, а маумо зараження вiд змiновiхiвцiв. Ми маумо перед собою дане явище й ЦК треба виразно сказати: Щодо цього ЦК партiх повинен провадити тверду, певну лiнiю, що усуне зривання партiйнох лiнiх, прийнятох партiую, чужими елементами, що свою лiнiю на практицi гадають провадити, працюючи в наших радянських апаратах. Саме про що йде мова? Мова йде про те, чи дати змогу змiняти лiнiю, намiчену партiую на практицi чужими нам елементами, що працюють
у радянськiм апаратi. т таке чи нема? Я б хотiв почути заяву товаришiв, якi говорять, що цього нема. Це, на жаль, у, i нам треба в данiм випадку сказати, щоб теперiшня резолюцiя ЦК нашох партiх не була подiбна до тих декретiв, що про них говорив тов. Ле-нiн, i що хх ми приймали часто для того, щоб показати, чого ми не бажали б. Ми приймали для цього резолюцiх. Це були деклярацiх. Але резолюцiх нашох партiх, партiйних з'хздiв i конференцiй ми приймаумо не як деклярацiх, а як ту директиву, що зобов'язуу й кожну партiйну органiзацiю й кожного члена партiх i ЦК суворо йти за цiую директивою, серйозно й надовго. Ось чому на заяву т. П'ятакова: а ви повiрили чи не повiрили резолюцiх ЦК? - я говорю: резолюцiя ЦК тодi мала значiння й хй треба було няти вiри, але вона втратила значiння через пiвгодини. Ми повиннi вимагати вiд ЦК, вiд кожного члена нашох партiх i члена ЦК, щоб директиви виконувались.
Революцiйна законнiсть у об'уднання принципiв революцiх
з принципами законностi. В буржуазному суспiльствi законнiсть у одним iз знарядь для пригноблення працюючих мас. Дух законностi, пiдлеглостi буржуазним законам у найбiльш шкiдливим для революцiйного руху; дух легальностi витравлюу революцiйний дух.
I на початку революцiх ми намагалися замiнити законнiсть поняттям революцiйнох доцiльностi; пiсля закiнчення громадянськох вiйни, пiсля переходу до нових економiчних форм життя ми замiняумо законну революцiйнiсть революцiйною законнiстю; револю-цiйна законнiсть у пiдпорядкованiсть iснуючим формам революцiйного життя, уведення життя в певнi рамки законiв, утворених революцiую. В першi роки революцiх, роки вiйськового комунiзму ми не рахувалися з формальними моментами, - ми здiйснювали свою диктатуру, i до формальностi нам тодi дiла не було.
В першi роки революцiх, особливо на селi, нам доводилося мати справу з багатьма ворогами, i тодi власна iнiцiатива була одним з факторiв дiяльностi рад, влади на мiсцях; але зараз така iнiцiатива може перейти у свавiлля.я:
Нашим основним завданням у знищення цього свавiлля, за-провадження революцiйнох законностi на мiсцях, бо вiд цього залежить значною мiрою здiйснення змички селянства i робiтницт-ва. За часiв революцiх багато було стягнуто на мiсцях незаконних податкiв, добровiльних i напiвдобровiльних збирань i т. д.
Дух революцiйнох законностi у втiлення у свiдомiсть кожного радянського робiтника на мiсцях, що вiн у агент Радянськох влади, захищау iнтереси робiтничого класу i селянства й повинен пiдлягати законам влади робiтникiв i селян. Отже, революцiйна законнiсть у одна з основних пiдвалин радянського будiвництва.
Разом з тим такий агент Радянськох влади не може тiльки формально, бюрократично пiдходити до роботи; такий урядовець-бюрократ викликау з боку селянства велике обурення й незадоволення i такий бюрократ легко може вiдiйти вiд принципiв революцiйнох законностi.
Особливо нинi, коли ми широко залучаумо робiтничi й селянськi маси до органiв влади, представники Радвлади на мiсцях мусять якнайуважнiше стежити за тим, щоб виконувати волю всього класу, а не тiльки задовольняти окремi груповi або мiсцевi особистi iнтереси. Тов. Ленiн в той час, коли утворювалась прокуратура, говорив, що немау законностi Тульськох, Калузькох й т. п., а у удина революцiйна законнiсть робiтничо-селянськох влади.
Часто окремi робiтники на мiсцях кажуть, що закони Радвлади
- це одне, але й "ми самi з розумом". I такi робiтники ведуть свою лiнiю, яка часто суперечить законам Радянськох влади. Ми мусимо розпеченим залiзом випалювати всi випадки свавiлля, хабарництва, злочинств i т. д. на мiсцях. Органи прокуратури, Роб.-сел. iнспекцiх, райвиконкоми та всi iншi органи Радянськох влади на селi повиннi наглядати за тим, як виконууться закон на мiсцях, наскiльки правильно здiйснюються принципи революцiйнох законностi.
Мiсцевi виконкоми повиннi допомогти прокуратурi в хх роботi в справi боротьби з незаконними вчинками або розпорядженнями органiв Радвлади на мiсцях. Протести прокурорiв на цi вчинки й розпорядження повиннi розглядатись не пiзнiше двох тижнiв пiсля одержання протесту прокуратури.
В 1923 р. прокуратурою було подано 642 протести на дiяль-нiсть мiсцевих органiв влади, в 1924 р. - по окремих губернiях цифри протестiв змiнювалися вiд 150 до 400, що свiдчить про велику роботу прокуратури в цьому напрямку.
Зв'язок прокуратури з населенням здiйснювався ранiше шля-хом доповiдей про завдання прокуратури, а потiм - шляхом звiтiв прокурорiв перед робiтниками й селянами. Скарг до прокуратури Республiки подано 882 селянами й 382 робiтниками. Значна кiлькiсть справ порушена прокуратурою Республiки за дописами робiтничих i селянських кореспондентiв.
Народнi суддi в значнiй свохй кiлькостi - робiтники й селяни. В 1923 р. ми мали 23 % народних суддiв з лав робiтникiв
i селян, нинi ми маумо 73 % нарсуддiв - робiтникiв i селян. Робiтники й селяни повиннi допомагати органам прокуратури
в боротьбi iз злочинствами й незаконними вчинками.
Прокуратурою за рiк розглянуто 36 тис. справ; дописiв робкорiв i сiлькорiв розглянуто мало не 10 тис.; слiд вiдкинути ту думку, що подача заяв на свавiльнi вчинки агентiв Радвлади шкодить авторитетовi влади; навпаки, рiшуча боротьба з цими явищами тiльки зможе цей авторитет пiднести.
Нам треба здiйснити й змiцнити тiсний зв'язок органiв прокуратури з широкими масами трудящих, слiд встановити певний контроль над дiяльнiстю керiвникiв мiсцевих органiв влади, треба розвинути дiяльнiсть робiтничих i селянських кореспондентiв, i в такий спосiб ми змiцнимо диктатуру робiтникiв i селян.
Вiстi. ь 36.
14 лютого 1925 р.
:Область права для широких кругов рабочих и крестьян была мало знакома и даже чужда. Право было средством подавления трудящихся. Октябрьская революция сделала его средством борьбы рабочих и крестьян за свое освобождение, средством защиты интересов трудящихся.я:
I. Уголовная политика Советской власти
:Уголовное право Советской республики развивалось, вырабатывалось и оформлялось постепенно.
Вначале: после Октябрьского переворота революционное правотворчество трудящихся масс в области уголовного права находило свое выражение многочисленными путями приговоров и постановлений различных судебных учреждений, постановлений отдельных Советов, многочисленных отдельных законодательных новел. В этот период советские суды руководствовались революционным правосознанием, не имея письменных кодексов.я:
Уголовные кодексы советских республик, изданные в 1920 и 1921 гг. явились не отрицанием судебной практики и судебной политики, проводимой советскими судами в предшествующий период - гражданской войны, но лишь оформлением, выражением и обобщением всей предшествовавшей судебной практики.я:
С образованием СССР уголовное право советских республик вступает в новую фазу развития. Советский суд, проводя защиту интересов трудящихся и Советской власти, должен иметь и имеет дело в каждой отдельной стране, у каждого отдельного народа со всем своеобразием жизни этого народа, со всей совокупностью наличных бытовых, культурных, национальных и других условий жизни:, создавшихся в результате предшествующей истории. Поэтому, при объединении Советских республик в единый союз, суд и уголовное право естественно должны были остаться органами самостоятельными, организуемыми каждой союзной республикой самостоятельно.я:
III. Задачи советского суда
:Всякая уголовная политика есть совокупность мер и действий, при помощи которых класс, держащий власть в государстве, проводит свою власть, обеспечивает ее сохранность.я:
Уголовное советское право имеет характер общественный, социальный, антииндивидуалистический, в противоположность уголовному праву буржуазному, построенному на свойственных буржуазному обществу началах индивидуализма.я:
VII. Не преступник, а преступление
Советское уголовное право имеет в виду не преступника, но преступление. Не сам по себе преступник наказывается, но преступление, т. е. всякое общественно опасное действие или бездействие, подрывающее власть трудящихся или правопорядок, ею установленный или им угрожающее.
Важно не то, что человек - преступник. Важно то, что им совершено общественно опасное действие или бездействие, которое именно и карается советским судом.я:
Газетний виклад
Революцiйна законнiсть на сторожi робiтничо-селянськох влади
Справа змiцнення революцiйнох законностi в Республiцi залежить у першу чергу вiд загального змiцнення Радянськох влади, вiд розвитку продуктивних сил крахни та вiд зростання полiтичного i культурного рiвня трудящих. Нашi закордоннi вороги,
а також наша емiграцiя гадають, що, оскiльки Радвлада стала на шлях змiцнення революцiйнох законностi, тим самим вона не зможе бiльш проводити у свохх iдеях диктатуру пролетарiату, що запровадження революцiйнох законностi обмежить цю диктатуру i Радянська республiка перетвориться в буржуазну. Даремнi надiх закордоннох буржуазiх та наших змiновiхiвцiв! Мi стохмо на
шляху до здiйснення не просто законностi, ми здiйснюумо революцiйну законнiсть, а це значить, що революцiйнi закони повиннi забезпечити революцiйний порядок, повиннi захистити iнтереси робiтникiв i селян з тим, щоб забезпечити розвиток робiтничо-селянськох влади. Латинське прислiв'я каже: "Хай загине увесь свiт, щоб тiльки юстицiя була забезпечена"!2. Така юстицiя нам непотрiбна. Ми розумiумо закон iнакше, iнакше розумiумо й те життя, яке закон обслуговуу. Ми прагнемо до того, щоб виконувались домагання робiтничох i селянськох маси, а не бажання представникiв влади. I коли ми боремось з адмiнiстративною сваволею, то це значить, що окремi представники адмiнiстрацiх йдуть проти революцiйнох законностi.
Утворення революцiйнох законностi обумовлюуться чиннiстю всiх органiв Радвлади, бо для населення, для окремох людини однаково, хто чинить незаконно. Отже, дотримання революцiйнох законностi залежить не тiльки вiд органiв прокуратури та суду, а й вiд мiсцевох влади та всього радянського апарату. Революцiйна законнiсть може бути забезпечена повною мiрою не спецiальними установами, а загальним прагненням усiух робiтничох та селянськох маси, що повинно бути тiсно зв'язано з органами юстицiх.я:
Органи юстицiх - суспiльнi санiтари
:Може нашi закордоннi вороги дивляться на цифри нашох злочинностi i радiють з того, але ми на це не звертаумо нiякох уваги, бо ми у суспiльнi санiтари, що прагнуть до того, щоб злочинiв
у Радянськiй республiцi не було. Злочиннiсть адмiнiстративного апарату ми пояснюумо ще вбогiстю нашого бюджету, а також недостатньою кiлькiстю квалiфiкованих юридичних сил. :
Для змiцнення революцiйнох законностi слiд поставити справу так, щоб вона була забезпечена з боку наших органiв влади на мiсцях та служила зв'язком мiж робiтничими та селянськими масами.
1. Признать целесообразным формальное вступление независимых Советских республик: Украины, Белоруссии, Азербайджана, Грузии и Армении в состав РСФСР, оставив вопрос о Бухаре, Хорезме и ДВР2 открытым и ограничившись принятием договоров с ними по таможенному делу, внешней торговле, иностранным и военным делам и прочее.
Примечание: Соответствующие изменения в конституциях, упомянутых в 1-м пункте республик, произвести по проведении вопроса в советском порядке.
2. Признать целесообразным формальное распространение компетенции ВЦИКа, СНК и СТО РСФСР на соответствующие центральные советские учреждения перечисленных в п. 1-м республик.
3. Внешние дела (Индел, Внешторг), военные дела, железнодорожные, финансовые и потель1 упомянутых в пун. 1-м независимых республик, объединить с таковыми РСФСР.
4. Наркоматы: продовольствия, труда
и народного хозяйства формально подчинить директивам соответствующих наркоматов РСФСР.
5. Остальные наркоматы упомянутых в п. 1-м республик как то: юстиции, просвещения, внутренних дел, земледелия, рабоче-крестьянской инспекции, народного здравия и социального обеспечения считать самостоятельными.
Примечание: Органы борьбы с контрреволюцией в упомянутых выше республиках подчинить директивам ГПУ РСФСР.
6. Настоящее решение, если оно будет одобрено ЦК РКП, не публикуется, а передается национальным цека, как циркулярная директива для его проведения в советском порядке через ЦИКи или съезды Советов упомянутых выше республик до созыва Всероссийского Съезда Советов, на котором декларируется оно, как пожелание этих республик.
Член Комиссии И. Сталин
В итоге осуществления пятилетки3 в области промышленности, сельского хозяйства и торговли мы утвердили во всех сферах народного хозяйства принцип социализма, изгнав оттуда капиталистические элементы.
К чему это должно было привести в отношении капиталистических элементов и к чему оно на самом деле привело?
Это привело к тому, что оказались вышибленными из колеи последние остатки умирающих классов: частные промышленники и их челядь, частные торговцы и их приспешники, бывшие дворяне и попы, кулаки и подкулачники, бывшие белые офицеры и урядники, бывшие полицейские и жандармы, всякого рода буржуазные интеллигенты шовинистического толка и все прочие антисоветские элементы.
Будучи вышибленными из колеи и разбросавшись по лицу всего СССР, эти бывшие люди расползлись по нашим заводам
и фабрикам, по нашим учреждениям и торговым организациям, по предприятиям железнодорожного и водного транспорта и главным образом - по колхозам и совхозам. Расползлись и укрылись они там, накинув маску "рабочих" и "крестьян", причем кое-кто из них пролез даже в партию.